Колискова пісня – це пісня материнської душі й незмірної любові, ласки й неповторної ніжності. А тому в ній так тісно переплетені радість і біль, тривога і надія. Біля колиски, плетеної з лози або різьбленої з дерева, творилася найбільша тайна людського буття – переливалися в душу дитини найщиріші материнські почуття.
Найбільш бажана, найщиріша мрія усіх батьків і матерів – щоб їх діти зростали здоровими і красивими. А ще – розумними, щедрими на добро, на любов до людей. Щоб кожна дитина, ставши більш дорослою, вміла поважати старших, цінувала й оберігала святині свого роду й народу. З материнського молока і батьківського хлібу зростає і набирається сили дитина. А що спричиняє зростання душі? Мудре материнське-батьківське слово. Немовлятко не знає мови, не розуміє слів. Але материнська любов і народна мудрість створили велике диво – колискову пісню.