Чорнобиль… Слово це стало символом горя і страждання, покинутих домівок.
Минає 31 рік з того часу, коли світ сколихнула страшна новина: 26 квітня 1986 року сталася трагедія, яка увійшла в історію людства як найбільша техногенна кататрофа ХХ століття – аварія на Чорнобильській АЕС. Відтоді Чорнобиль став зоною душевного болю і постійної тривоги мільйонів українців.
Вибух на Чорнобильській АЕС призвів до вселюдської, планетарної трагедії. Сліди радіаційного попелу знайдені на багатьох континентах, чорнобильський атом вразив не лише Україну, а й Білорусь, Росію, північно-західну Європу, дійшовши до Північної Африки, Канади та Японії. Але для України чорнобильська трагедія стала лихом, яке з нею назавжди, бо саме на її території залишився ядерний монстр – зруйнований четвертий блок, який і нині продовжує загрожувати світові.
З метою нагадування прийдешнім поколінням про величезну відповідальність перед людством тих, хто безпосередньо працює з мирним, як здається, атомом, про страшні наслідки Чорнобильської катастрофи для людей та довкілля, про жертовний подвиг ліквідаторів, простих людей, які ризикуючи власним життям і здоров’ям, врятували нас від поширення радіації у НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів №2-гіманазія» м. Бара організовано та проведено такі заходи:
- години спілкування «Дзвони Чорнобиля»;
- виступ лекторської групи «Чорні крила біди» (10 клас, Квасніцька Ю.В.);
- загальношкільний захід «Впала з неба зоря, покотилась Чорнобильська зірка...» (8-А клас, Балинська В.С., Балабак О.О.);
- перегляд документальних матеріалів «Чорнобильська аварія. Хроніка»;
- виставка стіннівок «Чорнобиль – наш біль» (Дерешовська М.В.) ;
- книжково-тематична виставка в бібліотеці «Чорнобиль – жива рана душі моєї» (Пікуль Н.М., Клименко Р.М.), тощо.
Чорнобиль – це незагоєна рана не лише для українців, а й загальнолюдська, це страшний урок не стільки конкретному суспільному устрою, скільки усьому людству.