Одним з найдавніших способів   вивчення спадщини народної педагогіки є аналіз сутності традицій,які зберігалися і передавалися з покоління в покоління через живий досвід,усне спілкування і практику сімейного життя. Педагогічне значення народних свят полягає в тому,що вони виступають водночас і як результат виховних зусиль народу протягом багатьох віків,і як незамінний виховний засіб. Через проведення свят кадендарно-обрядового циклу кожен народ відтворює себе, свою духовну культуру.

     15 лютого Зима зустрічається з Весною  - це Стрітення. З цим днем повязано багато прикмет: "Вітер-погана ознака","Якщо півень напється води,то набереться хазяїн біди".

       Долучаючись до народних традицій , вихованці ДНЗ №1 відмітили  свято Стрітення  у себе в музичній залі. Творчий колектив педагогів організували пізнавальне дозвілля для дітей. Вихованці дізналися про традиції цього свята,вивчили багато прикмет,віршів.

Цікаво було дітям на святі Стрітення: вони водили хороводи, співали заклички та  пісні про снігову зиму і квітучу весну, грали в сніжки, взяли участь у змаганнях. Врешті решт Весна разом з дітьми перемогли Зиму. Діти попрощались з Зимою і пішли на двір палити зимову Мару, щоб швидше сонечко пригріло і припекло.

На закінчення свята отримали маленьких випечених жайворонків, як символ того, що Весна  перемогла в цих змаганнях Зиму.

      Організовуючи такі сявта , дорослі мають можливість сформувати у дітей конкретні,чіткі і доступні за змістом уявлення про ту чи іншу  подію,що є основою свята чи розваги. Таке емоційне спілкування дорослих та дітей викликає лише позитивні емоції від побаченого та почутого.