Я прилину до вас
Першим вітром тужливим весняним,
Журавлиним ключем
Прилечу із натомлених дальніх доріг,
Повернуся сюди солов’їними первопіснями,
Рушником обернусь в прадідівський святий оберіг.
Ружею і барвінком заквітчують сліди дорогої людини в українських народних піснях. Ружею і барвінком оповита пам'ять про нашу Лесю Українку – славетну й улюблену письменницю нашого народу, феноменальну жінку у світовій культурі. Ларису Петрівну Косач можна охарактеризувати її ж поетичним образом – "світло нагірне". Нагірною проповіддю було її слово, що будило з алергійного сну націю й вселяло віру й надію в її духовні сили.
25 лютого – 146-та річниця від дня народження української письменниці, перекладача, культурного діяча та волинянки Лесі Українки. З цієї нагоди в НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів №2-гімназії» м.Бара проведено літературно-музичну вітальню «Стояла я і слухала весну» з учнями 6-Б, 8-Б, 8-В та 9-А класів.
Усе своє мистецьке та громадське життя Леся Українка жила і творила для майбутньої, справедливої і вільної України, освітлюючи своєю творчістю і біографією наше сьогодення.
Творчість Лесі Українки настільки багатогранна й плідна, що іноді навіть не віриться, що здійснитися вона могла пером жінки, яка прожила коротке життя. У спадок майбутнім поколінням поетеса передала велику мудрість справжньої любові до України, яку вона пронесла через усе своє життя.
І, може, тоді завітає та доля жадана 
До нашої рідної хати,
До тебе, моя Україно мила, кохана.
Моя безталанная мати.